+380939029210
21.03.2022

Евакуювали з Чернігова щє 35 людей

Пожертвувати

Сьогодні наші водії евакуювали з Чернігова щє 35 людей:

  1. Гомараєв Денис 07.01.2007
  2. Полтава Марк 02.07.2006.
  3. Полтавець Лариса 01.09.1979.
  4. Сіводін Микита 21.09.2012.
  5. Петрик Ольга 21.07.1986.
  6. Петрик Денис 10.03.2013.
  7. Бойчова Вікторія 17.06.1947.
  8. Бойчов Юрій 1949 р.н.
  9. Гінкул Лариса 30.10.1962.
  10. Огієнко Марія 05.01.1986.
  11. Запала Аврора 02.02.2006.
  12. Сердючова Альона 06.03.1973.
  13. Бібінець Сергій 29.08.1971.
  14. Зубоч Марина 13.11.1984.
  15. Зубів Софія 27.01.2006.
  16. Зубоч Аліса 02.02.2009.
  17. Зубоч Гліб 20.02.2013.
  18. Фазмітдінова Ганна 27.09.1993.
  19. Фазмітдінов Богдан 15.07.2010.
  20. Пономаренко Кіра 21.02.2020.
  21. Пузан Оксана 19.06.1990.
  22. Пузан Олександр 19.02.1981.
  23. Андрій Каріна 12.05.2010.
  24. Пузан Микита 12.02.2016.
  25. Петрович Ганна 04.06.1987.
  26. Петрович Микита 06.12.2009.
  27. Петрович Максим 25.04.2012.
  28. Мосчаленко Наталія Іванівна 16.12 1964 року.
  29. Дмитренко Тетяна 1974 року.
  30. Дмитренко Микита 2007 року.
  31. Карненко Надія 1949 року.
  32. Момот Марина Олександрівна 1976 р.н.
  33. Момот Поліна Ігорівна 2010 р.н.
  34. Качкарда Вікторія Олександрівна 2002 р.н.
  35. Шульга Людмила Миколаївна 1950 р.н.

За традицією ми відвезли їх в християнську організацію «Молодь з місією», звідки вони будуть перенаправлені до Тернополя, а потім – далі на Західну Україну.

У цій групі евакуйованих були Момот Марина Олександрівна із донькою Поліною та донькою колеги по роботі Вікторією, які зупинилися у нашому «Центрі». Марина Олександрівна – працівниця сільради Куликівки. Вона займається евакуацією людей з Чернігівської області, але через серйозну загрозу життю дітей вона прийняла рішення відвезти дівчат на Західну Україну, щоб потім повернутися до Куликівки та продовжити роботу в сільраді. Марино Олександрівно, ви велика молодець!

Також у цій групі ми евакуювали Шульгу Людмилу Миколаївну. Вона – заслужений лікар України, терапевт-кардіолог із 55-річним досвідом у медицині. Людмила Миколаївна брала участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. Вона до останнього залишалася у Чернігові: допомагала хворим та пораненим у місцевій лікарні.

З перших днів російської військової агресії Людмила Миколаївна працювала під бомбардуванням в умовах відсутності світла, тепла, доступу до питної води та продуктів. Гуманітарна допомога до Чернігова весь цей час не приходила, тому медикаменти стали величезним дефіцитом. За словами Людмили Миколаївни, лікарі лікарні, яку вона не покидала з початку бойових дій, однієї ночі, коли вона спала, залишили її одну і евакуювалися, навіть не попрощавшись.

Людмила Миколаївна змогла вийти на контактну особу нашого «Центру порятунку життя» та виїхати з Чернігова. Ми запропонували їй залишитися працювати у Вороньківській поліклініці, де наш «Центр» активно розширює персонал. Ми впевнені, що такий цінний співробітник принесе чимало користі хворим та постраждалим людям, спрямованим до нашого шпиталю.

Ось такий шматочок російського світу Людмила Миколаївна привезла із собою:

Фото не передає всіх відчуттів, які відчуваєш, беручи до рук цей шматок снаряда. Він набагато важчий, ніж здається, але головне, що при контакті з ним жахає – він шалено гострий. Кожна грань, як ніж із зазубринами. Важко уявити, які травми може принести такий невеликий шматок металу, потрапивши до тіла. Російські окупанти, ви горітимете в пеклі.

Правда на нашому боці, ми обов’язково переможемо! Слава Україні!